ж даси кону грошей, Щоб поженихався! По дорозі галка, По дорозі чорна... Подивися ж, козаченьку, Яка я моторна! Яка я моторна, Гнучка, чорнобрива; Як побачиш — аж заплачеш, Що я вередлива!
ДОБРИВЕЧІР, ДІВЧИНО
«Добривечір, дівчино, куди йдеш? Скажи мені правдоньку, де живеш!»[87] «Чи то ж би я розуму не мала, Щоб я тобі правдоньку сказала?» «Добривечір, дівчино, чия ти? Чи вийдеш ти на вулицю гуляти?» «Не питайся, козаченьку, чия я, Як вийдеш ти на вулицю, вийду й я!» «Дівчинонько-серденько, куди йдеш? Скажи мені правдоньку, де живеш!» «Отам моя хатонька край води, З високого дерева, з лободи. Я ж до хати сінечки приплету З високого дерева, з черету!» «Тепер же я догадався, чия ти! Пусти ж мене, серденько, до хати!» «Шкода теє, голубе, затівать, Бо ти будеш ніченьку ночувать!» «Та я ж тебе, серденько, не зведу, Пожартую трішечки та й піду!» Жартувала дівчина до зорі, Поки стало виднесенько надворі. «Ой, уставай, козаченьку, та тікай, Та на мене славоньки не пускай!»
ГАНДЗЯ
Чи є в світі молодиця, Як та Гандзя білолиця? Ой, скажіте, добрі люди, Що зі мною тепер буде?[88] Припев: Гандзя душка, Гандзя любка, Гандзя милая голубка, Гандзя рибка, Гандзя птичка, Гандзя цяця молодичка. Чи я мало сходив світа? Чи я мало бачив світа? Чим калина найкрасніша, Моя Гандзя наймиліша. Припев. Як на мене щиро гляне І як стане щебетати, Сердце моє, як цвіт, в’яне, Сам не знаю, що діяти. Припев. Гандзю моя, Гандзю мила, Чим ти мене напоїла: Чи любистком, чи чарами, Чи солодкими словами? Припев. Де ж ти, Гандзю, вродилася, Де ж ти чарів навчилася, Що як глянеш ти очима, Я заплачу, як дитина. Припев. Чи є в світі молодиця, Як та Гандзя білолиця? Ой, скажіте, добрі люди, Що зі мною тепер буде? Припев: Гандзя душка, Гандзя любка, Гандзя милая голубка, Гандзя рибка, Гандзя птичка, Гандзя цяця молодичка. Гандзя, Гандзя, Гандзя цяця молодичка.
ПІДМАНУЛА, ПІДВЕЛА
Ти сказала: «Прийди, прийди», не сказала куди, куди... Ти сказала: «Під комору», не сказала під котору. Припев І: Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела, Ти ж мене, молодого, з ума-розуму звела! Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела, Ти ж мене, молодого, з ума-розуму звела!