б, лучше було б не любити, Лучше було б, лучше було б та й не знать, Як тепер, як тепер пропадать. Вийшла, ручки заломивши, І тяженько заплакавши: «Як ти мене покидаєш,— Тільки подумай!» Припев. «Білих ручок не ломай, Ясних очей не стирай,— Мене з війни із славою К собі ожидай!» Припев. «Не хочу я нічого, Тільки тебе одного, Ти будь здоров, мій миленький, А все пропадай!» Припев. Постій, постій, козаче! Твоя дівчина плаче, Як ти ж її покидаєш,— Тільки подумай! Припев. Свиснув козак на коня: «Оставайся здорова! Як не згину, то вернуся Через три года!» Припев.
ОЙ, НЕ СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ
Ой, не світи, місяченьку, Не світи нікому, Тільки світи миленькому, Як іде додому![79] Світи йому ранесенько, Та й розгоняй хмари, А якже він іншу має То зайди за хмари! Світив місяц, світив ясний, Та й зайшов за тіні; А я, бідна, гірко плачу — Зрадив мене милий!
МІСЯЦЬ НА НЕБІ
Місяць на небі, зіроньки сяють, Тихо по морю човен пливе. В човні дівчина пісню співає, А козак чує, серденько мре.[80] Пісня та мила, пісня та люба Все про кохання, все про любов, Як ми любились та й розійшлися, Тепер зійшлися навіки знов. Ой очі, очі, очі дівочі, Темні, як нічка, ясні, як день. Ви ж мені, очі, вік вкоротили, Де ж ви навчились зводить людей?
ЧОРНІЇ БРОВИ, КАРІЇ ОЧІ
Чорнії брови, карії очі, Темні, як нічка, ясні, как день! Ой, очі, очі, очі дівочі, Де ж ви навчились зводить людей?[81] Вас і немає, а ви мов тута, Світите в душу, як дві зорі. Чи в вас улита якась отрута, Чи, може, справді ви знахарі? Чорнії брови — стрічки шовкові, Все б тільки вами я любувавсь. Карії очі, очі дівочі, Все б тільки я дивився на вас. Чорнії брови, карії очі! Страшно дивиться під час на вас: Не будеш спати ні вдень, ні вночи, Все будеш думать, очі, про вас.
ОЙ ТИ, ГАЛЮ
Шинкарочка Галя в шинку торгувала, Дівчоночка Галя пиво наливала. Припев:[82] Ой ти, Галю, Галю молодая, Дівчоночка Галя пиво наливала. Їхали козаки із Дону додому, Підманули Галю, забрали з собою. Припев: Ой ти, Галю, Галю молодая, Підманули Галю, забрали з собою. «Ой,