Читать интересную книгу Хронотонна Нiагара (на украинском языке) - Василий Бережной

Ах, як прекрасно!

- Альга! Ви бачите?

- Так, Арi!

- Ходiть сюди, Альга, ну, та швидше ж бо!

Гульк - а вiн уже поруч, бiля неї. Увесь осяйний, опромiнений.

- Яка ви... прекрасна, Арi! Нiби зiткана вся зi свiтла...

- Ви теж пройнятий сяйвом, Альга. Тут все не так, як там...

- Там? - з усмiшкою наголосив Альга.

- Ну, звичайно, там - поза оцiєю сферою, поза Центром Метагалактики.

- Я так i сприйняв. Авжеж, ви маєте рацiю, тут дiють цiлком iншi закони.

- А крiзь який морок ми пробилися сюди!

- Там я вважав, що космос приблизно однаковий у кожному своєму об'ємi, а тут... зовсiм iншi характеристики..

- Ви не шкодуєте, що вирушили в цю мандрiвку, Альга?

- Усе наше життя - мандрiвка, безперервна подорож вiд незнання до знання. Ех, та що вам казати, Арi, ви ж сама... ви ж iнакше життя й не мислили! А я... коли б я шкодував, я не був би фiлософом!

- Тепер ми будемо завжди разом, Альга, завжди-завжди, вiчно! Я вас дуже кохаю, мiй любий фiлософе.

З подивом i захопленням дивився Альга на свою нерозлучну супутницю i не мiг вимовити й слова.

Пiсля того, як розвiдувальна ракета щезла в безвiстi, "Сатурн" безперервно посилав сигнали в навколишнiй простiр. Цi електромагнiтнi хвилi докочувались аж до самiсiньких околиць Центру Метагалактики, але в самий Центр, де перебували Арi й Альга, сягнути не могли - гасли, безслiдно зникали.

Через п'ятдесят рокiв маяк вимкнули, вирiшивши, що вiдважнi дослiдники загинули. На борту "Сатурна" встановили спецiальну хронотонну обсерваторiю.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});