• Художника вперше запрошують на групову виставку, але між ним і власником галереї спалахує конфлікт.
• Поет презентує свої вірші на місцевих читаннях і публіка дуже добре на них реагує. Замість того, щоб і надалі практикуватися на такій аудиторії, поет вирішує брати участь у так званому поетичному слемі (щось на кшталт боксерського матчу між поетами, де суддями є глядачі), де він програє і зовсім перестає читати свої вірші на публіці.
• Поет-пісняр починає співпрацювати з новим композитором і разом вони створюють чудові твори. Вони представляють три пісні у отримують схвальні відгуки, а потім повністю припиняють співпрацю.
• Фотограф-початківець неабияк умотивована продовжувати розвиватися завдяки тому, що вчитель відзначив її роботи. Одного разу вона випадково псує плівку і кидає курс, говорячи, що їй було нудно.
Коли ми маємо справу з творчими розворотами, то повинні насамперед ставитися до себе більш співчутливо. Творчість справді лякає, і у кожній кар’єрі часом трапляються розвороти. Іноді до них варто ставитися як до руху по колу. Ми наближаємося до миті творчого стрибка, потім, так і не зробивши його, втікаємо, як норовливий кінь, і намотуємо ще декілька кіл навколо поля, перш ніж знову наважитися взяти бар’єр.
Зазвичай, коли ми робимо творчий розворот, нам удвічі більше соромно: спочатку соромно через те, що нам страшно, а потім через власну реакцію на цей страх. Знову ж таки, вам стане легше, якщо пам’ятати, що таке трапляється у кожній кар’єрі.
Коли мені було близько тридцяти п’яти, я протягом двох років вела репортажі про мистецтво у газеті «Чикаго Триб’юн». Виконуючи завдання редакції, я мала можливість поспілкуватися з Акірою Куросавою, Кевіном Кляйном, Джулі Ендрюс, Джейн Фондою, Блейком Едвардсом, Сідні Поллаком, Сіссі Спейсек, Сіґурні Вівер, Мартіном Ріттом, Ґреґорі Гайнсом[21] і багатьма-багатьма іншими.
Здебільшого я розмовляла з ними про ті часи, коли їм опускалися руки і вони не хотіли продовжувати творити — іншими словами, ми розмовляли про творчі розвороти. Вміння уникати такого стану чи відновлюватися після нього вплинуло на кар’єру цих зірок не менше, ніж їхній талант.
Успішна творча кар’єра завжди будується на успішних творчих невдачах. Визначальним фактором за таких обставин стає вміння пережити цю ситуацію. Зробити це значно простіше, якщо пам’ятати, що творчі розвороти свого часу переживали і найбільш успішні митці.
Блейк Едвардс — режисер, у доробку якого одні з найсмішніших і найуспішніших комедій за останні тридцять років. Попри це він провів сім років у Швейцарії у добровільному вигнанні, тому що сценарій, який, на його думку, був його найкращою роботою, забрали від нього одразу перед початком фільмування, оскільки його погляд на матеріал відрізнявся від поглядів зіркового сценариста, якого найняла студія, щоб покращити сценарій.
Едвардса звільнили з власного проекту, він опинився на узбіччі, і йому залишалося лише спостерігати, як фільм за його сценарієм, витвореним душею і серцем, знімає хтось інший, та ще й робить це дуже невміло. Немов поранений звір, він заховався в Альпах, щоб залікувати свої рани. Він повернувся до режисури після сімох довгих років, коли збагнув, що саме творчість, а не час, найкраще заліковує творчі рани. Дотримуючись цієї філософії, він досі дуже плідний режисер. Коли він розмовляв зі мною про цю перерву у своїй кар’єрі, його переповнював біль і жаль за втраченим часом.
Будьте співчутливі. Творчі розвороти завжди породжує страх — страх перед поразкою чи страх перед успіхом. І неважливо, перед чим саме. Кінцевий результат усе одно такий самий.
Для того, щоб відновитися після творчого розвороту чи цілого періоду в житті, протягом якого траплялося їх безліч, ми повинні спершу визнати, що він стався. Так, я дійсно негативно відреагував (відреагувала) на біль і страх. Так, мені справді потрібна допомога.
Ставтеся до свого хисту як до молодого норовливого коня, якого ви всюди водите за собою. Кінь цей надзвичайно талановитий, але він також молодий, боязкий і недосвідчений. Він робитиме помилки, його лякатимуть перешкоди, які раніше не траплялися на його шляху. Він може навіть кинутися навтьоки, спробувати скинути вас чи вдавати кульгавість. Ваше завдання — бути вправним творчим жокеєм, змусити коня рухатися вперед і таки перетнути фінішну пряму.
(window.adrunTag = window.adrunTag || []).push({v: 1, el: 'adrun-4-390', c: 4, b: 390})
Спершу зверніть увагу на те, які саме бар’єри лякають вашого коня. Можливо, одні перешкоди лякають його значно більше, ніж інші. Пошук агента як бар’єр може видатися страшнішим, ніж творчий семінар як бар’єр. Бар’єр як читання схвальних і не дуже відгуків може бути вашому коню під силу, але от бар’єр переписування матеріалу лякає ваш талант до смерті. Пам’ятайте, що під час кінних перегонів на іподромі є й інші коні. Досвідчений жокей часто іде на хитрість — він ставить молодого коня за дорослішим, урівноваженішим і досвідченішим конем. Ви можете зробити так само.
• Чи хтось із моїх знайомих має агента? Якщо так, то потрібно поцікавитися, як вони його або її знайшли.
• Чи хтось з моїх знайомих вносив правки у свої твори? Якщо так, то потрібно поцікавитися, як вони це зробили.
• Чи серед моїх знайомих є такі, чию творчість піддали нищівній критиці? Якщо так, то потрібно запитати, що вони робили, аби це пережити.
Щойно ми визнаємо, що потребуємо допомоги, як вона неодмінно з’явиться. Самолюбство змушує нас стверджувати, що ми і самі впораємося. Йому більше до вподоби, коли ви вдаєте з себе митця-самітника, ніж коли просите про допомогу. Все одно зверніться по неї.
Коли Боб зняв свій перший документальний фільм, він був молодим перспективним режисером. Це була коротка і дуже яскрава стрічка про його батька, працівника фабрики. Змонтувавши чорновий варіант, Боб показав його своєму вчителю, колись талановитому режисеру, який тепер зайшов у своїй творчості в глухий кут. Вчитель розкритикував дощенту фільм Боба. Боб закинув його. Він заховав плівку в коробку, а коробку — у підвал, і забув про неї, аж поки підвал не затопило. «Ну і нехай. Яка різниця», — сказав він тоді собі, вважаючи, що плівка безповоротно пошкоджена.
Я познайомилася з Бобом п’ять років по тому. Через деякий час ми стали друзями, і він розповів мені історію цього фільму. У мене була підозра, що плівка вціліла. «Фільм втрачено, — сказав він мені. — Навіть у лабораторії загубився відзнятий матеріал, який я їм колись давав». Говорячи про фільм, Боб засумував, але завдяки цьому він прорвався крізь емоційний бар’єр. Він почав оплакувати свою втрачену мрію.
Через тиждень Бобу зателефонували з лабораторії. «Я не можу в це повірити! Вони знайшли мої відео-матеріали», — сказав він мені. Я не здивувалася. Я впевнена, що Творець піклується про творчих людей і що він оберігав ту плівку. Заручившись підтримкою своєї дівчини-сценаристки — яка тепер стала його дружиною, — Боб закінчив роботу над фільмом. Опісля вони почали працювати над новим інноваційним документальним фільмом — уже разом.
Зіткнувшись з творчим розворотом, запитайте себе: «До кого я можу звернутися за допомогою, щоб не зупинитися у своїх творчих намаганнях?». А потім поговоріть з цими людьми.
***
Людині не можна відмовлятися від того, щоб робити те, що приносить їй більше задоволення, аніж будь-яка інша діяльність.
Стендаль Життя згортається і розгортається пропорційно до нашої відважності.
Анаїс Нін Долаючи перешкоди Для того, щоб вільно працювати над проектом, митцю потрібно хоча б з практичних міркувань подолати відчуття образи (гнів) і власний опір (страх). Що це означає? Це означає, що перш ніж продовжувати роботу, ми повинні винести на поверхню всі приховані перешкоди. Те саме стосується і прихованих переваг нашого становища, коли ми не працюємо над своїм витвором. Зрідка ці перешкоди бувають загадкові. Це радше легко розпізнавана захисна реакція на те, що сприймається (справедливо чи ні) як вороже середовище.